Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями категорії проваджень з приводу оскарження рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора Іллінецьким районним судом Вінницької області від січня по грудень 2015 року.

      На виконання завдання Апеляційного суду Вінницької області Іллінецьким районним судом  Вінницької області  проведено узагальнення  судової практики  розгляду  справ з приводу оскарження рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування. 
В ході проведення узагальнення та вивчення статистичних даних встановлено, що за одинадцять місяців  2015 року до  Іллінецького  районного суду надійшло сорок чотири скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розглядування з них:
Надійшло двадцять п’ять скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування:
- повернено скаржнику - 14 скарг;
- відмовлено у задоволенні – 2 скарги;
- задоволено 5 скарг;   
- направлено на розгляд до інших судів - 2 скарги;
- закрито провадження – 1 скарга.
        
           Вісімнадцять скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора під час досудового розслідування:
- повернено – 7 скарг;
- відмовлено у задоволенні – 5 скарг;
- задоволено – 2 скарги;
- відмовлено у відкритті провадження – 2 скарги.
Основними причинами повернення скарги  особі, яка звернулась до суду зі скаргою  було звернення особи із скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора після закінчення строку передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України
Так, ухвалою слідчого судді № 131/357/15-к від 26 лютого 2015 року повернуто скаргу  Снігира А.В., в якій особа оскаржує постанову слідчого про  закриття кримінального провадження. За змістом скарги, постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2013 року  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, у зв’язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, була винесена слідчим СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ще 30 вересня 2013 року. Снігир А.В. у своїй скарзі зазначив дату отримання ним копії оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження 26 серпня 2014 року. Відтак встановлений ч.1 ст. 304 КПК України десятиденний строк подання скарги на рішення слідчого закінчився, згідно ст.115 КПК України, ще 5 вересня 2014 року.
     Однак скарга Снігира А.В. на рішення слідчого подана до суду лише 25 лютого 2015 року, тобто фактично після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України. При цьому Снігир А.В. просить поновити йому пропущений ним встановлений законом строк для подання скарги на постанову слідчого, однак не наводить жодних підтверджених належним чином об’єктивних причин поважності його пропуску та жодних законних підстав для його поновлення.
Ухвалою № 131/616/15-к від 20 квітня 2015 року повернуто скаргу Джунь Л.С. на бездіяльність начальника  слідчого відділення Іллінецького РВ УМВС, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне  правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою для повернення скарги є те, що встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України десятиденний строк подання скарги на бездіяльність слідчого закінчився, згідно ст.115 КПК України,  06 квітня 2015 року.
      Однак скарга Джунь Л.С. на бездіяльність начальника слідчого відділу  Іллінецького РВ  УМВС  України  у  Вінницькій  області подана до суду 07 квітня 2015 року, тобто фактично після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Проведене узагальнення показало, що основною причиною відмови у відкритті провадження було звернення особи зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність, яке відповідно до вимог ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню до слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Так, ухвалою слідчого судді від 04 березня 2015 року було відмовлено у відкритті провадження за скаргою Зміюк Л. О. на бездіяльність прокурора Іллінецького району Вінницької області, оскільки вона не підлягає оскарженню в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом  України, та за змістом, згідно приписів Закону України «Про прокуратуру», Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України має вирішуватись в порядку адміністративного чи цивільного судочинства, а не за нормами Кримінального процесуального кодексу України.
      Закриваючи провадження з розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність прокурора під час досудового розслідування, слідчі судді виходять з положень ч. 2 ст. 305 КПК України, відповідно до яких слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення ,припинити дію чи бездіяльність, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
      Так, ухвалою слідчого судді 131/878/15-к від 19 травня 2015 року закрито провадження з розгляду скарги Снігиря А.В. на бездіяльність начальника  слідчого відділу Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області  щодо невнесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки бездіяльність, яка є підставою звернення  Снігиря  А.В. зі  скаргою до суду усунута.
Аналіз надходження та  розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність під час досудового розслідування, показує, що найбільш чисельною категорією скарг є саме скарги на бездіяльність слідчого , прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення , а також у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений кодексом строк.
      Так ухвалою слідчого судді № 131/871/15-к від 22 травня 2015 року задоволено скаргу Джуня В.В. на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням Джуня В.В. від 08 травня 2015 року про вчинення кримінального правопорушення та зобов’язання розпочати досудове розслідування. Задовольняючи дану скаргу суддя виходив з того, що повідомленням Джуня В.М. від 8 травня 2015 року до Іллінецького РВ УМВС України у  Вінницькій області слідчий, за умови, що  зміст заяви був повідомленням про кримінальне правопорушення,  в силу вимог ст.214 КПК України зобов’язаний був невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Попри зазначення заявником у заяві до Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області формальних ознак кримінального правопорушення, такі вимоги закону начальником СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області виконані не були, тому вказані заявником Джунем В.М. обставини на обґрунтування його скарги на бездіяльність слідчого знайшли своє підтвердження в ході розгляду скарги.
Ухвалю слідчого судді від 20 серпня 2015 року № 131/1563/15-к частково задоволено скаргу Ільченко Г.І. на бездіяльність в.о. керівника органу досудового розслідування Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області слідчого Сторожука О.О, яка  полягає у  невнесенні  відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного правопорушення від 31 липня 2015 року.
       Як  вбачається з досліджених слідчим  суддею доказів 31 липня 2015 року заявник Ільченко Г.І. звернулася до Іллінецького РВ  УМВС  України  у  Вінницькій області з письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 214 КПК України, проте  вказані  в  її заяві  відомості протягом строку  встановленого ч. 1  ст. 214 КПК  України  не  були  внесені  до Єдиного реєстру  досудових розслідувань, що не  спростовано дослідженими доказами та свідчить про бездіяльність в.о. керівника органу досудового розслідування (слідчого) Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області Сторожука О.О., тому таку його бездіяльність слід визнати  протиправною та  задовольнити  скаргу  Ільченко Г.І. в цій частині.
        Що стосується вимоги Ільченко Г.І. про зобов’язання в.о. керівника органу досудового розслідування (слідчого) Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області Сторожука О.О. внести відомості про кримінальне правопорушення до  Єдиного реєстру  досудових розслідувань, то в цій частині її скарги слід відмовити за безпідставністю вимог, оскільки, як вбачається з витягу поданого в судовому засіданні слідчим вказані відомості внесені до Єдиного реєстру  досудових розслідувань прокурором  17 серпня  2015 року.
Також, слідчими суддями було прийнято сім рішень про відмову в задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування. Відмовляючи в задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування, слідчі судді у більшості випадків у ході судового розгляду встановлювали фактичну відсутність дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржувались.
       Так, ухвалою від 01 вересня 2015 року № 131/1395/15-к відмовлено у задоволенні скарги Зміюк  Л. О.  на  бездіяльність прокурора  Іллінецького району  Вінницької області, а  саме, внести відомості  про кримінальне  правопорушення  до  Єдиного реєстру  досудових розслідувань з тих підстав, що дана скарга за своїм змістом згідно приписів Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про звернення громадян» має вирішуватись за іншими юридичними процедурами, а не за нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Узагальнення показало, що скарги передаються на розгляд слідчим суддям відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Зокрема, під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування слідчі судді дотримуються вимог порядку розгляду таких скарг, а під час постановлення ухвали керуються вимогами КПК України 2012 р.
        Впродовж періоду, що аналізується, слідчі судді  у більшості випадків дотримувалися строків розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, визначених у ст. 306 КПК України. Проте основними причинами порушення строків розгляду скарг є відсутність можливості повідомлення особи, яка подала скаргу, у зв’язку із зазначенням нею тільки поштової адреси без будь-яких інших засобів зв’язку. Також внаслідок зловживання з боку особи, яка подала скаргу, правом заявлення відводу слідчому судді, а в подальшому і відводу слідчим суддям, якими розглядаються відводи слідчому судді, що розглядає скаргу, суд позбавлений можливості розглянути скаргу у визначений законом строк. Непоодинокі також випадки неявки особи, яка подала скаргу, в судове засідання, незважаючи на належне її повідомлення у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України. А оскільки її участь у судовому засіданні є обов’язковою, у слідчого судді відсутні законні підстави для розгляду такої скарги. Наслідком цього є порушення строку розгляду, передбаченого ст. 306 КПК України.
Ст. 309 КПК України передбачає оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування. Відтак реалізується одна із засад кримінального провадження, закріплена у ст. 7 КПК України, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Так протягом вказаного періоду оскаржувалось чотири ухвали з яких:
- залишено без змін – 2 ухвали ;       
- скасовано – 2 ухвали.
          Так, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 серпня 2015 року скасовано ухвалу слідчого судді від 21 липня 2015 року, якою повернено скаргу Зміюк Л.О. на бездіяльність прокурора Іллінецького району щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою Зміюк Л.О. від 08 серпня 2015 року, у зв’язку з тим, що подія звернення із заявою до прокуратури на час надходження скарги до суду 21 липня 2015 року унеможливлює її розгляд заздалегідь.
         Скасовуючи ухвалу слідчого судді першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що Зміюк Л.О. вказуючи у скарзі, направленій до суду, дату звернення з заявою до прокуратури 07 серпня 2015 року припустилась механічної помилки, так як відповідно до відповіді заступника прокурора Іллінецького району ним розглянуто звернення скаржниці 07 липня 2015 року. Тому апеляційну скаргу Зміюк Л.О. задоволено, а ухвалу слідчого судді скасовано, та скаргу направлено до суду для призначення подальшого розгляду.
Також ухвалою Апеляційного суду Вінницької області скасовано ухвалу слідчого судді від 29 вересня 2015 року про повернення Герасимчук О.М. її скарги на рішення слідчого від 12 липня 2015 року про закриття кримінального провадження.
         Обгрунтовуючи повернення даної скарги слідчий суддя вказав, що   вона подана до суду після закінчення строку встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку. З таким висновком слідчого судді не погодився апеляційний суд, тому ухвалу від 29 вересня 2015 року скасовано, а матеріали скарги направлено до суду першої інстанції для її розгляду.
       Практика Європейського суду з прав людини при розгляді даної категорії справ слідчими суддями Іллінецького районного суду Вінницької області не застосовувалась.