Узагальнення практики розгляду Іллінецьким районним судом Вінницької області спорів, що виникають з договорів банківського вкладу та банківського рахунку

Іллінецьким районним судом Вінницької області на виконання вказівки Апеляційного суду Вінницької області проведено узагальнення практики розгляду судом спорів, що виникають з договорів банківського вкладу та банківського рахунку  за період часу 2013 – І півріччя 2014 року.

При підготовці узагальнення були використані судові справи та статистичні дані, розглянуті судом у вказаний період.

Метою узагальнення стало з’ясування проблемних питань, що виникають під час розгляду справ, випадки неоднакового застосування судами чинного законодавства.

З проведеного аналізу вбачається, що протягом 2013 року – І півріччя 2014 року в провадженні Іллінецького районного суду перебувало 20 справ, пов’язаних із договором банківського вкладу, а саме з правовідносин, що пов’язані зі  спадкуванням банківського вкладу.

З цієї кількості 17 справ розглянуто в 2013 році, серед яких 13 справ про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, з них 11 справ  із задоволенням позову, 1-  повернута позивачу, як така, що не підсудна Іллінецькому районному суду Вінницької області, 1 - залишена без розгляду за заявою позивача та 4 справи про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом з задоволенням позову.

За І півріччя 2014 року Іллінецьким районним судом розглянуто 3 справи по спадкуванню банківського вкладу, з яких 2 – про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та 1 – про визнання права власності на вклади в банку в порядку спадкування за законом, з яких усі 3 -  із задоволенням позову.

Прикладом спадкування банківського вкладу є рішення Іллінецького районного суду від 18 березня 2013 року у справі за позовом Особа_1 до Іллінецького відділення № 2922 ВАТ «Державний ощадний банк України» про поновлення строків для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно в порядкування за законом, яким позов було задоволено.

Відповідно до ст. 1228 Цивільного кодексу України  право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Так, рішенням Іллінецького районного суду від 01 квітня 2013 року у справі за позовом Особа_2 до Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, Іллінецького відділення № 2922 ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання права власності за попереднім власником, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, позов було задоволено.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України  спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, який прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців із дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Позивачка є дружиною спадкодавця, тому відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України є спадкоємицею першої черги в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка на його майно.

Відповідно до ст. 1228 Цивільного кодексу України  право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Так, рішенням Іллінецького районного суду від 04 вересня 2013 року у справі за позовом Особа_3 до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, філії Іллінецького відділення № 2922 ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, позов було задоволено.

Відповідно до ст. 1228 Цивільного кодексу України  право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України   право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. 

Аналіз судової практики свідчить, що найпоширенішою категорією були справи по спадкуванню банківського вкладу, інших спорів по банківських вкладах та банківських рахунках на розгляд до суду  за вказаний період не надходило. Проблемних та спірних питань не виникало, так  як вирішення вказаних питань чітко та в достатньому обсязі регламентовано чинним законодавством України.