Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики вирішення судами процесуальних питань,пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах (розділ VI Цивільного процесуального кодексу України)
При підготовці узагальнення були використані судові справи, розглянуті Іллінецьким районним судом Вінницької області в 2013 році та першому півріччі 2014 року, а також статистичні дані щодо розгляду заяв (клопотань та скарг) зазначеної категорії.
Метою узагальнення стало з’ясування проблемних питань, що виникають при вирішенні заяв, клопотань, скарг вказаної категорії, аналіз застосування судами норм матеріального та процесуального права, висвітлення законодавчо неврегульованих моментів у сфері таких правовідносин.
З проведеного аналізу вбачається, що протягом 2013 року та по 20 червня 2014 року в провадженні Іллінецького районного суду перебувало 169 справ, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.
Згідно статистичного звіту про роботу Іллінецького районного суду Вінницької області за формою 2-Ц за 2013 рік усього в 2013 році в Іллінецькому районному суду перебували на розгляді – 91 (заява, клопотання) пов’язані з виконанням судових рішень в цивільних справах.
З цієї кількості 83 заяви (клопотання) надійшли в 2013 році, ще 8 справ перебувало в залишку станом на 01 січня 2013 року.
За результатами розгляду заяв (клопотань) з питань пов’язаних з виконанням судових рішень в 2013 році Іллінецьким районним судом розглянуто усього – 83, у тому числі повернуто – 4, залишено без розгляду – 1, відмовлено – 20, видано наказів/задоволено заяв, скарг, клопотань – 58.
В 2014 році до Іллінецького районного суду надійшло 78 заяв (клопотань) з питань пов’язаних з виконанням судових рішень, з них задоволено – 31, відмовлено – 3, залишено без розгляду – 2.
Предметом розгляду заяв, клопотань, пов’язаних з виконанням рішень були заяви (клопотання) про:
• видачу дубліката виконавчого листа;
• виправлення помилки у виконавчому листі;
• мирову угоду в процесі виконання;
• відстрочку, розстрочку виконання;
• зміну чи встановлення способу і порядку виконання;
• заміну сторони виконавчого провадження;
• вирішення питання про оголошення розшуку боржника;
• вирішення питання про примусове проникнення до житла;
• вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
Аналіз судової практики свідчить, що найпоширенішими категоріями були справи по заміні сторони чи способу виконання рішення, видачі дубліката виконавчого листа та по вирішенню питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Прикладом заміни способу виконання рішення є ухвала Іллінецького районного суду від 28 січня 2013 року у справі №АЕ-8/02 за позовом Особа_1 до Особа_2 про стягнення аліментів, якою позов задоволено. У заяві про зміну способу виконання Особа_1 просить суд замінити спосіб виконання постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.02.2002 року про стягнення аліментів на утримання дітей, оскільки боржник Особа_2 вже тривалий час перебуває в розшуку, а в результаті перевірки майна боржника на яке може бути накладено стягнення не виявилось, проте встановлено, що Особа_1 являється власником земельної ділянки і згідно договору оренди землі, укладеного Особа_2 з ТОВ «Дружба», боржнику нараховується орендна плата. За період з 2009 по 2012 роки орендна плата Особа_2 нарахована, проте не виплачена так як орендодавець не звертався за її отриманням і на даний час невідомо його місце знаходження. Тому, згідно статті 373 ЦПК України визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Таким чином суд прийшов до висновку винести ухвалу суду та замінити спосіб виконання постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.02.2002 року у цивільній справі за позовом Особа_1 до Особа_2 про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, встановивши його шляхом звернення стягнення на всю нараховану та невиплачену суму орендної плати в ТОВ «Дружба» орендодавцю Особа_2 за оренду товариством належної йому на праві власності земельної ділянки.
Також прикладом є ухвала Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.01.2013 по справі № 2-285/11 за позовом заступника прокурора м. Вінниці в особі філії – Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк» до Особа_3 про стягнення боргу за кредитним договором, якою відмовлено у задоволенні заяви про встановлення та зміну способу і порядку виконання судового рішення. У заяві про заміну способу виконання рішення державний виконавець відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області просить суд встановити інший або замінити спосіб і порядок виконання даного рішення. Проте суд вважає, що державний виконавець у своїй заяві не навів жодних передбачених законом обставин на підтвердження винятковості вказаного ним випадку, не запропонував, які саме інші порядок і спосіб виконання рішення суду слід встановити, або яким чином його слід замінити, хоча ініціювання таких пропозицій за приписами законодавства щодо регулювання процедури виконання судових рішень є прерогативою органів державної виконавчої служби, або сторін виконавчого провадження, а не суду. У прохальній частині заяви державного виконавця відсутнє навіть посилання на те, порядок чи спосіб виконання якого саме рішення суду належить змінити чи встановити. Саме тому в задоволенні заяви державного виконавця Іллінецький районний суд Вінницької області відмовив за її безпідставністю та необґрунтованістю.
Згідно ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 січня 2014 року по справі № 2-740/07, Особа_4 звернулась до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа за її позовом до Особа_5 про зміну розміру аліментів визначених за рішенням суду у зв’язку з втратою оригіналу виконавчого листа. Відповідно суддя Іллінецького районного суду Вінницької області виніс ухвалу, оскільки вважає за можливе видати заявниці дублікат виконавчого листа, оскільки відповідно до ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача видати його дублікат.
Як видно з ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 січня 2013 року по справі № 131/113/13-ц за поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику Особа_6 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов’язань, заступник начальника відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції звернувся до суду з вказаним поданням, відповідно Іллінецький районний суу Вінницької області його подання задовольнив. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Положеннями статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Так, відповідно до цього ж закону у разі не виконання судового рішення у добровільному порядку, воно підлягає примусовому виконанню, а державний виконавець зобов’язаний вжити заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчинити виконавчі дії.
Оскільки у боржника є невиконані зобов’язання, покладені на нього судовим рішенням, у тому числі аліментні, це є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
З загальної кількості постановлених судом ухвал на три ухвали були подані апеляційні скарги.
Так, Іллінецьким районним судом було розглянуто справу з постановленням ухвали, за заявою Особа_7 до Особа_8 про розстрочку виконання рішення № 207/2072/2012 від 12 липня 2013 року, по якій їй було відмовлено через її необґрунтованість та таку, що входить в пряму суперечність з вимогами ст. 373 ЦПК України.
За апеляційною скаргою Особа_7 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2014 року Апеляційний суд виніс ухвалу про залишення без змін ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2014 року та відхилив апеляційну скаргу Особа_7, оскільки нею не було доведено факти виниклих надзвичайних подій, щоб служили підставою для суду вважати їх винятковими та давали законну можливість застосувати розстрочку на захист інтересів боржника.
Також, Іллінецьким районним судом Вінницької області було розглянуто з постановленням ухвали, клопотання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Столяра Віктора Олексійовича про примусове проникнення до житла. Вказане клопотання державного виконавця було задоволено частково та надано дозвіл головному державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Особа_9 на примусове проникнення до квартири № 2 по вул. К.Маркса 96–А в м. Іллінці Вінницької області для проведення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 213/1221/2012, виданого Липовецьким районним судом Вінницької області від 25 липня 2013 року. За результатами апеляційного перегляду вказаної ухвали суду Апеляційним судом Вінницької області, ухвалу суду першої інстанції було скасовано та клопотання передано на новий розгляд.
Підставою скасування ухвали суду слугувало те, що Іллінецький районний суд не перевірив належним чином факт ухилення боржників від виконання рішення суду, не витребував та не оглянув матеріали виконавчого провадження на підтвердження заявлених вимог, а тому і передчасно надав дозвіл на примусове проникнення до житла.
Проблемним питанням є застосування ст. 373 ЦПК України, оскільки поняття обставини, що утруднюють виконання рішень є оціночним.
Стаття 373 ЦПК України не містить вичерпного переліку цих обставин, тому узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з цих питань, на нашу думку буде необхідним і корисним в роботі судів першої інстанції.
В решті випадків при проведенні правового аналізу судової практики вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах за 2013 рік спірних питань застосування відповідних норм матеріального і процесуального права не виникало, так як вирішення вказаних питань чітко та в достатньому об’ємі регламентовано чинними нормами ЦПК України.